Кінець пандемії: дзвоник для вчителя
Чому нас навчив ковід: спойлер мало чому
Думаю, всі зі шкільних років пам’ятають сакраментальну фразу “Куди це ви зібралися? Дзвоник для вчителя“. Заява ВООЗ про завершення надзвичайного стану через пандемію COVID-19 - це саме дзвоник для вчителя. Вона призначена для урядів та державних регуляторів і означає, що ВООЗ офіційно рекомендує скасувати карантинні обмеження, припинити масове тестування та завершити кампанію з обов’язкової вакцинації від ковіду.
До побачення, ковід
Для пересічного громадянина від цієї заяви нічого не змінюється, бо в переважній більшості країн світу на ковід вже давно та надійно забили болт. Для цього є всі підстави, бо починаючи з січня 2023 р. захворюваність постійно зменшувалася і наразі впала до менш ніж 100 000 діагностованих випадків на добу в усьому світі, що є, по суті, фоновим рівнем для будь-якої ендемічної інфекційної хвороби.
Звісно, мова йде лише про діагностовані випадки. В реальності кількість заражень більша щонайменше на порядок, але переважна більшість випадків протікає або практично безсимптомно, або достатньо легко, щоб люди не зверталися до лікарів.
Летальність ковіду також практично зійшла нанівець і становить менше 500 у всьому світі на день. Знову таки, на рівні “звичних” вірусних хвороб у період між сезонними спалахами.
Само собою, що й тут має місце певна недооцінка реальних показників, бо за умови припинення масового тестування багато смертей, насправді спровокованих ковідом, списуються за загальні причини на кшталт абстрактної “пневмонії“. Але все одно це вже “фоновий” рівень, який не викликає занепокоєння і не є проблемним для медичної системи.
З графіків чітко видно, що найбільш смертоносними були хвилі найбільш агресивного варіанту дельта взимку та навесні 2021 р., та, як не дивно, хвиля “м’якого” омікрону напочатку 2022 р. В цьому випадку відносно легший перебіг хвороби компенсувався дуже високою заразністю. Після цього сталися ще 2 чи 3 хвилі різноманітних нащадків та рекомбінантних варіантів омікрону, але вони вже навіть близько не були настільки високими.
Цікаво, що остання хвиля початку 2023 р. по всім наявним даним мала бути вищою десь так в десять разів - це епідемія в Китаї після скасування маразматичної політики “нульового ковіду”. Китай банально приховав реальні масштаби триндеця, спровокованого ідіотською політикою “мудрої компартії”, тому замість різкого піку ми бачимо лише невеличку хвильку.
Наразі 99+% всіх людей, за винятком хіба що дітей віком 1-2 роки, мають імунітет від ковіду набутий через хворобу або вакцинацію. Більшість мають імунітет одразу від кількох варіантів вірусу.
Вірус продовжує активно мутувати та породжувати нові варіанти, але жоден з них поки що не здатен ухилитися від імунного захисту настільки, щоб становити реальну небезпеку. Враховуючи, що кількість “корисних” для віруса мутацій не є нескінченною, можна досить впевнено говорити про те, що ковід вже “дослідив” практично весь доступний йому генетичний ландшафт найбільш небезпечних варіантів. Це не виключає появи у майбутньому нових хвиль захворювання, але практично унеможливлює повторення апокаліптичної ситуації з “дельтою” чи “омікроном” - найгірше вже позаду.
Сумні підсумки
Отже, можна підбити деякі підсумки. Пандемія офіційно забрала життя майже 7 мільйонів людей. Реальна цифра при цьому, скоріше за все, 20-25 мільйонів оскільки у багатьох країнах статистика занижена в 3-5, а іноді й в 15-20 разів. За найбільш надійними оцінками в Україні реальні показники ковідної смертності занижені десь втроє, а, прости господи, у Білорусі - у 12-13 разів. Що в реальності мало місце у Китаї взагалі ніхто не знає, а Індія, країни Африки та Південної Америки фізично не мали змоги порахувати всіх загиблих навіть якщо б хотіли, через те, що медична система взагалі не охоплює значну частину їх дуже бідного населення.
Але найбільш сумне не це. Найстрашніше те, що навіть найбільш розвинені країни світу виявилися практично безпорадними перед пандемією віруса з летальністю, яка ледь-ледь сягала 2%. У жодній країні не було заздалегідь підготованого алгоритму дій та організаційних протиепідемічних заходів. Ніде не вдалося уникнути банального дефіциту масок, лікарняних ліжок, кисневих концентраторів, базових ліків. Практично жодна країна не спромоглася провести дійсно дієву інформаційну кампанію щодо карантинних обмежень - на них або взагалі забивали, або навпаки, закручували гайки до такого маразму, який спричиняв чи не більше проблем, ніж сам вірус.
Не зважаючи на те, що вакцина від нової хвороби була розроблена та запущена у масове виробництво всього за рік - абсолютний рекорд за весь час існування вакцинації як такої - жодна з країн світу не змогла адекватно побороти антивакцинальні настрої. Антивакси бісилися всюди, де могли існувати громадські рухи як такі і всюди вони спричинили захворювання та загибель величезної кількості людей. Можна впевнено говорити про те, що чи не половина з 20 мільйонів жертв пандемії - на совісті антивакцинальної істерії, відсутності адекватної комунікації зі сторони держави, бардаку з поставками вакцин та неадекватної організації вакцинації.
Дивимося у “світле” майбутнє?
Неправильно казати, що пандемія закінчилася. Правильно казати, що ця пандемія закінчилася. На жаль, гарантовано будуть наступні, при чому з ними може пощастити куди менше. Замість ковіду з його жалюгідними 2% летальності, нас може чекати якась хрінь типу еболи з її 50+%. Якщо все піде по сценарію ковіда, то удару дійсно серйозної пандемії наша цивілізація просто не витримає - соціальні інститути просто колапсують і все розвалиться до бісової мами.
І проблема тут зовсім не у відсутності ліків чи вакцин. Проблема у соціальній організації модерного суспільства - воно не здатне ефективно врятувати себе навіть за наявності дієвої вакцини. Що з цим робити поки ніхто не знає. Вся надія на те що, коли прийде нова пандемія вихід буде шукати вже не обмежений людський інтелект, а щось набагато більш потужне та досконале. Звісно, якщо досконалий штучний інтелект до того часу сам не позбудеться своїх недолугих творців.